Історія

   Велике значення в становленні медицини на Прикарпатті мало відкриття в 1945 р. в м. Станіславі (нині – Івано-Франківськ) медичного інституту, який став не тільки центром підготовки медичних кадрів, але й науково-культурним центром. В 1946 р. в області було створено обласне наукове товариство хірургів, першим головою якого був обраний проф. С. А. Верхратський, прекрасний хірург і великий знавець історії медицини. Виданий ним підручник з історії медицини і досі є настільною книгою для студентів і викладачів. До складу обласного наукового товариства хірургів той час входили й інші спеціалісти, зокрема травматологи, урологи, онкологи, анестєзіологи, які з часом виділилися в самостійні наукові товариства. Проф. С. А. Верхратський очолював наукове товариства хірургів протягом 23 років, а потім - обраний його почесним головою. В настуні роки хірургічне товариство очолювали професори М. й. Романяк і А. Л. Дехтяр, які також зробили значний внесок в роботу товариства і розвиток хірургічної служби області.

   Активну участь в роботі хірургічного товариства в минулі роки брали професори П. Я. Ільченко, Е. А. Сакфельд, А. Г. Мартинюк, Д. Л. Ротенберг, В. Ф. Сенютович, А. А. Омеляшко, М. В. Прокопишин, С. А. Боровков, Ж. Щ. Ваврик.

   Великий внесок в роботу товариства зробив канд. мед. наук Г. С. Ізбенко. Завдяки його зусиллям і зусиллям завідуючих кафедрами хірургії викладачі інституту і практичні лікарі-хірурги працюють в тісній співдружності. Спільна робота працівників інституту і практичних лікарів сприяла цілеспрямованій організації хірургічної служби в області, покращенню показників роботи, впровадженню в практику сучасних методів діагностики і лікування і підвищенню кваліфікації хірургічних кадрів. Для всебічного обговорювання певної проблеми практикувалося проведення монотематичних засідань наукового товариства.

На засіданнях товариства розглядалися теоретичні і практичні питання, наукові розробки колективів хірургічних кафедр, обговорювалися фрагменти дисертаційних робіт, результати роботи хірургічних відділень ЦРЛ, заслуховувалися щорічні звіти головного хірурга облздороввідділу про роботу хірургічних закладів області, на основі яких затверджувалися заходи по покращенню роботи хірургічної служби, інформації про роботу з'їздів, конференцій, симпозіумів, звіти окремих районних хірургів. Щорічно планувалися два виїзних засідання на базі ЦРЛ за участю професорів медичного інституту з розглядом окремих актуальних питань хірургії. Обговорювалися питання невідкладної хірургії, виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки, патології жовчних шляхів, хірургічної інфекції та інші. Практикулося проведення спільних засідань наукового хірургічного товариства з іншими науковими товариствами.

   Протягом 30 років, з 1987 по 2017 Правління обласного осередку асоціації хірургів України очолював професор Шевчук М.Г. За цей час діяльність осередку стала кращим взірцем школи передового досвіду і професійного клубу хірургічної громади Прикарпаття. Системні засідання, систематичний розбір хворих і нестандартних ситуацій, науково-практичні та ювілейні конференції стали доброю традицією заснованою керівником товариства. Протягом багаторічної лікувальної та педагогічної діяльності професора Михайла Григоровича Шевчука сформована не лише наукова школа хірургів Прикарпаття, але і підготовлена ціла плеяда висококваліфікованих хірургів-практиків, які розвивають та втілюють у життя розробки і концепції свого вчителя.

   Верхратський Сергій Авраамович (1894-1988) завідував кафедрою шпитальної хірургії Івано-Франківського медичного інституту у 1946-1968 роках. Закінчив медичний факультет Одеського університету в 1916 році. Був учасником визвольних змагань за незалежність України у 1918-1919 роках забезпечуючи медичну допомогу воякам армії С.Петлюри. Працював викладачем у фельдшерській школі на Кавказі і в дільничній лікарні на Полтавщині до 1938 року. У 1939-1941 роках - асистент кафедри хірургії Донецького медичного інституту. Під час війни 1941-1945 років - головний хірург евакошпиталю. У 1940 році захистив кандидатську дисертацію з питань побутової медицини на Україні, а в 1945 році - докторську дисертацію на тему “Матеріали до історії медицини до часів введення земства”. У 1947 році затверджений у вченому званні професора. Автор 86 наукових праць, підручника “Історія медицини”. Підготував 3 докторів і 12 кандидатів наук. З-під його пера вийшло понад 30 історичних літературних оповідань. Кілька оповідань зберігаєтюся у архіві асоціації і доступні за цим посиланням. Проблемами його наукових досліджень були профілактика травматизму, розробка нових методів знеболення, лікування вогнепальних поранень, захворювання судин, тощо.

   Протягом 23 років був незмінним головою обласного наукового товариства хірургів, почесним членом Республіканського товариства хірургів і товариства істориків медицини. Нагороджений орденами “Леніна”, ”Вітчизняної війни І ступеня”, “Червоної Зірки”.

   Його іменем заснована студентська стипендія, була названа кафедра шпитальної хірургії Івано-Франківської медичної академії та обласне наукове товариство хірургів.

  Матеріал про С.А.Верхратського у Вікіпедії